Я в житті дотримуюсь такого принципу:
Якщо критикуєш — запропонуй альтернативу.
Якщо бачиш щось добре — відзнач це.

Іноді здається, ніби я всіх тільки хвалю.
Насправді — я підтримую.

Навіть якщо бачу, що людина зняла з себе відповідальність і звинувачує у своїх проблемах інших — я обовʼязково це підсвічу. Але обираю делікатність замість конфронтації чи жорсткої прямоти.

Річ не в тому, що я не вмію бути різкою — ще й як вмію.
Але в своїй роботі я опираюсь не лише на психологічні знання, а й на духовні принципи, які допомогають мені більше, ніж будь-яка теорія.

К. Г. Юнг говорив:
«Краще бути цілим, ніж хорошим».

Цілісність — це не про те, щоб завжди світитись любовʼю, бути спокійним, усміхненим і «духовним».
Цілісність — це про прийняття себе справжнього.
Зі світлом — і з тінню.

Бо в кожному з нас живе не лише той, хто любить, підтримує, творить…
А й той, хто злиться, заздрить, боїться, прагне контролю чи помсти.

Бути цілим — це дозволити собі бачити всі ці частини.
Не втікати від них.
Не запихати глибше.
А визнати: «Так, це теж я».

Був період, коли мені здавалося, що часу просто не вистачає. Я постійно поспішала, щось не встигала, обіцяла собі «з понеділка» навести лад у справах — і знову поверталася в той самий хаос. Але потім я зрозуміла важливу річ: час — не ворог, а союзник. Просто ним потрібно навчитися мудро керувати.

Коли з’явилась чітка ціль і розуміння, що саме я хочу створити — і в житті, і в професії — все почало змінюватись. Я стала інакше розставляти пріоритети, більше слухати себе і дисципліновано діяти. Звісно, не ідеально — але з любов’ю до себе й із чітким наміром рухатись уперед.

Чи було у вас таке відчуття, ніби всередині борються дві сили? Одна частина вас хоче стабільності, логіки, безпеки. Інша - прагне свободи, змін, довіряти життю. В один момент ви можете відчувати впевненість і чіткі цілі, а в інший — сумніви та бажання просто “плисти за течією”.
Це природний конфлікт між Его та Душею. І саме він впливає на те, як ми ухвалюємо рішення, будуємо стосунки, ставимо цілі та рухаємося вперед. Що таке Его і яку роль воно відіграє?
Его — це наша особистість, сформована через досвід, виховання, переконання. Воно відповідає за:

Життя Едіт Єви Егер про те, що справжня свобода починається всередині нас. Вона вчить, що навіть у найтемніших куточках людського існування ми здатні обирати: зламатися чи зберегти гідність, здатися чи боротися, залишитися у полоні минулого чи віднайти свободу.
«Свобода - це вибір. Це здатність відпустити біль, який тримає нас у неволі», - писала Еґер.
Вона пройшла через пекло Аушвіцу, втратила близьких, бачила найгірші прояви людської жорстокості. Але навіть там, на межі життя і смерті, вона зберегла внутрішнє світло. Вона обрала жити. Обрала надію. Обрала не дозволити минулому зруйнувати її майбутнє. Едіт казала: «У нас завжди є вибір: залишитися жертвою чи обрати свободу. Навіть коли нас позбавляють усього, у нас залишається вибір, як на це реагувати» Після війни вона пережила не менший шлях — шлях до себе. Вона вчилася прощати, приймати, любити. Вчилася не карати себе за минуле, а знаходити силу у своєму досвіді. ЇЇ життя стало доказом того, що кожна рана може стати джерелом мудрості, якщо ми оберемо не втечу, а прийняття.
Едіт Єва Еґер вчить нас головного: наше минуле не визначає наше майбутне. Ми завжди можемо зробити новий вибір. Вибір на користь себе, на користь життя, на користь любові.